Лист ДПС України від 04.10.12 № 1536/0/141-12/Б/10-1114/3641 "Про розгляд запиту"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.10.12 №1536/0/141-12/Б/10-1114/3641

 Гр. Б……

 

Про розгляд запиту

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду Вашого запиту від 07.09.12 № 319/1499 щодо витрат, які враховуються при оподаткуванні доходів осіб, які здійснюють адвокатську діяльність повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – Кодекс).

Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Статтею 178 Кодексу визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Оподатковуваним доходом адвоката вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що стаття 178 Кодексу не містять положень щодо затвердження нормативно-правового акту стосовно визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 178.6 статті 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну  професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.10 №1025, зареєстрованим у Міністерстві  юстиції України від 30.12.10 за №1425/18720.

Організаційно-правові засади здійснення адвокатської діяльності регулюються законом.

Закон України від 5 липня 2012 року №5076-VІ „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов’язки адвокатів (набрав чинності 15 серпня 2012 року). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому, пунктом 1 розділу X цього Закону встановлено, що рішення, інші акти Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що не суперечать цьому Закону, чинні до прийняття відповідних актів органами адвокатського самоврядування, сформованими згідно із цим Законом.

Так, відповідно до статті 34 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протоколом від 1 - 2 жовтня 1999 року №6/VI (далі – Правила) адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення, якщо обов’язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою.

В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг. 

Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.

Враховуючи викладене, до складу витрат адвоката, що здійснює незалежну професійну діяльність, включаються лише документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов’язані з провадженням професійної адвокатської діяльності та визначені договором (угодою) (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо).

 

Заступник Голови                                                                             А.П. Ігнатов

comments powered by HyperComments
Лист ДПС України від 04.10.12 № 1536/0/141-12/Б/10-1114/3641 "Про розгляд запиту" | Оптимизация налогообложения

Ошибка

На сайте произошла непредвиденная ошибка. Пожалуйста, повторите попытку позже.