СТАТТЯ 94 ПК України

Предмет спору

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків на підставі подання ДПІ.

Позиція Відповідача
(суб’єкт господарювання)

Відсутність посадових осіб відповідача за юридичної адресою не є свідченням їх відмови від проведення перевірки і, відповідно, відсутні підстави для застосування адміністративного арешту на майно суб’єкта господарювання.

Позиція Позивача
(Первомайська ОДПІ Миколаївської області ДПС)

Відмова від перевірки - це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень п. 16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Відтак, відсутність уповноваженого представника була спрямована на ухилення від виконання зазначених законодавчих вимог.

Рішення суду

Постанова Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012, справа № К/9991/43822/12, подання ДПІ задоволено.

 

Приписами п. 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи. Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.

Посадовими особами заявника здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ "А", внаслідок чого встановлено відсутність посадових осіб підприємства, а саме - виконуючого обов'язки директора та головного бухгалтера. Відтак, контролюючий орган дійшов висновку, що керівник відповідача знав про проведення перевірки, але не знаходився за юридичної особою підприємства, що, на думку заявника, свідчить про відмову керівника від проведення перевірки.

В матеріалах справи наявні та належним чином досліджені судами докази повідомлення виконуючого обов'язки директора про намір щодо проведення перевірки, які є достатніми для висновку про його обізнаність щодо такої перевірки. У ході розгляду справи було встановлено, що жодним з наданих відповідачем доказів не підтверджується вжиття ним заходів для забезпечення явки уповноваженого представника до перевірки, що правомірно було розцінено контролюючим органом як відмова від її проведення.

"Відмова від перевірки" - це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень п. 16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Відтак, відсутність уповноваженого представника була спрямована на ухилення від виконання зазначених законодавчих вимог.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведених норм вбачається, що платник податків зобов'язаний розписатися та отримати копії зазначених документів, відмова від їх отримання є неправомірною.

Зі змісту положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб.

Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.

Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.

У свою чергу відповідно до приписів п. 94.2.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна платника податків може бути застосовано, у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Всупереч встановленим у справі обставинам, які свідчать про недобросовісне ухилення відповідача від виконання законних вимог, а саме - обов'язку щодо ознайомлення з направленням на проведення перевірки, копією наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, оскільки відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковим органом було правомірно прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна ТОВ "А", як це передбачено нормативними приписами п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

comments powered by HyperComments
СТАТТЯ 94 ПК України | Оптимизация налогообложения

Ошибка

На сайте произошла непредвиденная ошибка. Пожалуйста, повторите попытку позже.